Урахування впливу форми перетину на несучу здатність похилих перерізів в нормах проектування.

Abstract

Постановка проблеми та аналіз досліджень. Розроблений у 40-х роках минулого сторіччя О.О. Гвоздєвим та М.С. Боришанським метод рівноваги граничних зусиль у похилому перерізі знайшов широке визнання і був включений у всі наступні нормативні документи [1] та нові норми [2] Росії. Враховуючи всю складність гармонізації європейських [3] і радянських [1] нормативних документів, що мають як загальні підходи, так і істотні відмінності, на території України введені європейські норми з проектування залізобетонних конструкцій [4]. Основними вимогами яких є деформаційний метод розрахунку залізобетонних елементів, який дозволяє з єдиних позицій прогнозувати деформативність, тріщиностійкість та міцність, в основному, їхніх нормальних перерізів. Основи розрахунку похилих перерізів із застосуванням деформаційного методу закладені у працях [5, 6]. Разом з тим в існуючих нових нормах проектування [4], не ураховується реально існуючий вплив на несучу здатність похилих перерізів ряду факторів, втому числі геометричної форми перетину. Отже, проведення експериментально-теоретичних досліджень у вказаному напрямку є актуальним завданням.