Формування, територіальне поширення, функціональна структура історичних кладовищ м. Одеси

Abstract

У статті на базі широкого кола архівних джерел досліджено різноманітні аспекти історії Першого (Старого) Одеського кладовища, що розділялося на окремі ділянки за віросповіданням покійного на Християнське, Іудейське, Караїмське, Магометанське, а також мало відокремлені земельні ділянки для поховання самогубців, загиблих від чуми і військовослужбовців. Висвітлено особливості конфесійних («етнічних») кладовищ. Встановлено, що Перше (Старе) Одеське кладовище фактично з’явилося на міських планах лише з другої половини 1820-х років і було знищене в 1935 р. На початку ХХ ст. на території Першого (Старого) Одеського кладовища розміщувалися: притулок для бідних і храм Всіх Святих з бібліотекою, будинок для притча, приміщення для відспівування жебраків, каплиця, приміщення для працівників кладовища, ділянки для англіканської, лютеранської, реформаторської общин.