Мотив танцю в скульптнурі Олександра Архипенка

Abstract

Мотив танцю став модною іконографією мистецтва модерна та авангарду. Так, наприклад, у скульптурі «Саломея» (1910) О. Архипеко втілює характерну для модерну тему «фатальної жінки». Для символізму характерна драматична багатоплановість образу Саломеї. Архипенка, перш за все, приваблює передача екстатичного стану танцю. У скульптурі показано вибух експресії танцю, його язичницьке, діонісійське начало. Художник відмовляється від заснованої на логічному співвідношенні форм класичної архітектоніки. На естетику скульптури Архипенка вплинули революційні ідеї кубізму. Фігура Саломеї вирішена досить геометрично-узагальнено, схематично. Художньому методу майстра виявилася спорідненою скульптура Індії, містична африканська та трипільська пластика.