Масивна клеедощата балка з конструктивними особливостями

Abstract

Часте руйнування клеєних балок від сколювання обумовлено утворенням в приопорних зонах мікротріщин і розшарувань. У статті розглядаються варіанти посилення даних зон. Балка довжиною 3000 мм і перетином 100 × 400 мм. В одній вертикальній пласті наклеюються 6 кіл склопластику і 6 квадратів вуглепластика розміром по 150 мм в три шари. В опорних частинах балки влаштовується зліва і справа поздовжні і поперечні прорізи з пристроєм в них на клею металевих сіток з пошаровим армуванням товщиною в 1-2 мм. В окремих частинах балки влаштовані штучні тріщини, що імітують розшарування. В ході експерименту були поставлені такі основні завдання: 1. Дослідити напружено-деформований стан експериментальної натурної конструкції; 2. Дослідити поведінку конструкції на дію статичного навантаження; Навантаження здійснювалася за допомогою повітряного компресора і передавалася безпосередньо на пневматичний домкрат вантажопідйомністю 3 т. Зусилля передавалася в третинах прольотів зосередженими силами, що передаються через сталевий траверс. В ході випробування були застосовані кілька методів реєстрації даних. На балці були розташовані 40 тензодатчиків, 3 зони фотометрії, індикатори годинникового типу і прогиномір Максимова. В ході випробування балка показала пружну роботу, з максимальним прогином 6,65 мм. Використовуючи дані фотометрії, були побудовані ізополя деформацій в приопорних зонах, у міру наближення до опори було помічено видозміна і зростання дотичних напружень, що говорить про необхідність посилення цієї зони. За результатами тензометрії були побудовані епюри нормальних напружень при дії на балку 1000, 2000, 3000 кг. В результаті порівняння можна відзначити, що склопластик і вуглепластик були включені в роботу, також було помічено що форма елемента посилення надає певний вплив на конструкцію. Розглянувши результати, визначено, що кругла форма елемента посилення більш ефективно і раціональна, також необхідно проводити посилення по всій висоті перетину в уникненні пікової напруги і різких стрибків дотичних напружень.