Підвищення ефективності державного управління будівництвом при використанні конструктивно-технологічних шаблонів

Abstract

Сучасними інноваціями в державному управлінні в сфері будівництва передбачається суттєва модернізація галузі на засадах інжинірингу та проектного менеджменту – введення ролі інженера-консультанта. Одночасно дерегульовано нагляд за продуктом та процесами будівництва на етапах містобудівного обґрунтування та експертизи проекту. Зважаючи на наявність сучасного програмного забезпечення для будівельного інформаційного моделювання, актуальним є розробка та впровадження у технічне регулювання концепції управління – «конструктивно-технологічний шаблон у будівництві». В статті зроблено аналіз резервів оптимізації інвестиційно-будівельної діяльності. Розроблено згадану концепцію та досліджено взаємодію зацікавлених сторін будівельного виробництва при її використанні. Запропоновано рекомендації з використання конструктивно-технологічних шаблонів у державному управлінні в сфері будівництва. Описано основні нормативні документи, що потребують змін, та відповідні пропозиції. Встановлено, що конструктивно-технологічні шаблони, як інформаційні блоки моделювання продукту та процесів будівництва, можуть використовуватися при управлінні в широкому сенсі. В тому числі, при державному управлінні: при контролі національних довідників мате-ріалів, ресурсів, технологій, обладнання; при містобудівному обґрунтуванні; при експертизі узгоджувальної стадії проектної документації; при здачі будівлі в експлуатацію. Запропоновано використання КТШ як інструменту державного шаблонування та нормування в будівництві, а також як інструмент впровадження інновацій. Для цього необхідно створювати відповідні національні бази даних як силами окремих фахівців приватного сектору будівельної галузі, так і в проектах будівництва із державним фінансуванням. Порівняння версій інформаційних моделей продукту та процесів будівництва, а також фактично зведених будівель, дозволяє виявляти можливі відхилення від угоджених рішень, регулювати об’єктивність, ефективність та можливість реалізації матеріально-ресурсної частини кошторисів, графіків. Це дозволить підвищити економічну ефективність будівництва, оборотність капітальних вкладень, зниження вартості життєвого циклу.