Особливості розрахунку похилих перерізів залізобетонних балочних конструкцій з використанням деформаційного методу.

Abstract

Постановка проблеми та аналіз досліджень. Розроблений у 40-х роках минулого сторіччя О.О.Гвоздєвим та М.С.Боришанським метод рівноваги граничних зусиль у похилому перерізі став великим кроком вперед у порівнянні з класичним на той час підходом до розрахунку міцності приопорних ділянок залізобетонних елементів на дію поперечних ділянок залізобетонних елементів на двю поперечних сил, що дозволило перейти від різних умовностей та аналогій (ферменної, розпірної системи та ін.) до реальної оцінки їхньої несучої здатності не за головними напруженнями, а за граничними внутрішніми зусиллями, що виникають на стадії руйнування. Цей метод знайшов широке визначення і був включений у наступні нормативні документи(11,12,13)